bio bio

Біографія

Український аграрний експерт, підприємець, громадський діяч та автор

  • Президент УКАБ з 2007 року

    Очолює організацію, яка представляє понад 100 провідних українських агропродовольчих компаній

  • Генеральний директор ІМК

    Одна з 10 найбільших аграрних компаній України, акції якої котируються на Варшавській фондовій біржі

  • Голова правління Українського центру європейської політики

    Спеціалізується на питаннях європейської інтеграції України

  • Співзасновник Земельного клубу

    Асоціації інвесторів, метою якої є сприяння сталому сільськогосподарському землекористуванню та інвестиціям в Україні

Біографія

Шлях від ученого до лідера аграрного сектору

Алекс Ліссітса народився в маленькому селі на півночі Чернігівської області під іменем Олексій та прізвищем Лисиця. Це село розташоване серед лісів і його можна описати як “земля безстрашних птахів”. Адже в цьому селі, окрім сільського господарства у вигляді вирощування картоплі та тваринництва, фактично нічого не було, хоча було багато грибів та дикої природи. Тому маленький хлопчик майже все своє дитинство займався виключно сільським господарством, маючи вдома багато худоби, оскільки він народився в простій багатодітній родині. Відповідно, мав велику кількість роботи по господарству, адже в родині були корови, свині, індики, качки, гуси, кури, кролі, а також багато картоплі, яка фактично супроводжувала все його життя. Коли постало питання про навчання і де саме навчатися, перша думка була — не йти до сільськогосподарського інституту або аграрного університету, адже не було бажання займатися цим. Але доля склалася так, що Олексій, який хотів вивчати політологію або політичну економіку, зрештою вступив до Української сільськогосподарської академії на економічний факультет і почав вивчати аграрну справу. Так, фактично, він присвятив усе своє життя аграрному сектору.

Після аграрного університету в Києві, який зараз називається Національним університетом біоресурсів і природокористування, Олексій зупинився в Берліні, в Берлінському університеті імені Гумбольдта, який успішно закінчив, написавши дисертацію на тему ефективності та продуктивності великих аграрних підприємств в Україні у період трансформації. Цю дисертацію було захищено у 2001 році, і після цього Олексій, який вже став Алексом, хотів поїхати до Америки і продовжити роботу там. Однак доля склалася інакше, і замість Америки він опинився у чудовому місті, знову-таки на “землі безстрашних птахів”, тепер уже в Німеччині, у місті Галле-ан-дер-Заале, яке розташоване неподалік Лейпцига.

Провівши чотири роки в науковому інституті IAMO, що займається дослідженнями трансформації сільського господарства країн Східної Європи, Алекс прожив там чотири роки. На якомусь етапі, після Помаранчевої революції в Україні, він вирішив, що його майбутнє пов’язане з Україною. Відповідно, залишивши наукову діяльність у Німеччині, він повернувся до України, де його першою станцією стала Українська аграрна конфедерація, яку він очолив. Пропрацювавши там рік, Олексій вирішив, що потрібно рухатися далі, створювати нові проєкти та змінювати екосистему, адже будинок, побудований на старому фундаменті, дуже важко перебудувати.

Для того, щоб обдумати проєкт та яку саме екосистему потрібно створити, Алекс вирушив у Каміно де Сантьяго — відому паломницьку дорогу, яка проходить з Франції до Сантьяго-де-Компостела в Іспанії. Пройшовши 800 кілометрів пішки за 28 днів, він зрозумів, що необхідно створити Український клуб аграрного бізнесу, який став би платформою для агромайбутнього в Україні і кар’єрним трампліном для обдарованої молоді.

Повернувшись з Іспанії, Олексій запросив 12 людей, як 12 апостолів, на зустріч, яка відбулася в чудовому передмісті Києва, Пущі-Водиці, з метою започаткувати Український клуб аграрного бізнесу. І ось 11 вересня 2007 року, в історичну дату, був створений УКАБ, що стало початком нового життя, яке не тільки змінило життя Алекса, але й усю українську аграрну спільноту. Адже на базі УКАБ було створено багато нових проєктів і дано старт великій кількості обдарованих людей. У 2012 році Алекс вирішив доєднатися до чудової команди Індустріальної молочної компанії у якості члена Ради директорів, а з 2013 року став генеральним директором. Він пропрацював у цій компанії майже 12 років. Про цей період життя можна говорити і писати довго, але, якщо коротко, це було як щасливе сімейне життя з великою кількістю емоцій та успішних моментів.

У липні 2024 року Алекс вирішив дати можливість молодій команді працювати над проєктом ІМК і став головою Ради директорів, передавши оперативну діяльність своєму наступнику, Олександру Вержиховському, який став генеральним директором. І фактично розпочався новий етап його життя, який він почав присвячувати новому проєкту, але це вже інша тема.